Мультиплікатор Кейнса


1 Базова модель Кейнса: роль споживання та заощадження

Споживання(витрати домашніх господарств)розглядається ейнсіанською теорією у зв'зку з національним доходом, а точніше - з кінцевим доходом суспіьства, або доходом після сплати податків. Заощадження - це та частина кінцевого доходу суспільства, яка не споживається. Звідси випливає, що кінцевий доход суспільства(національний доход)дорівнює сумі споживання і заощадження: Y=C+S. Споживання(C) і заощадження(S) тісно пов'язані, їх не можна розглядати ізольовано.

Крім того кейнсіанська модель товарного ринку будується на певних припущеннях. Врни дають можливість абстрагуватися від окремих процесів і зосередитися на тому, що єсуттєвим саме для цього пояснення. Зокрема:

1)ціни розглядаються як незмінні.

2)приймається, що рівень процента є величина стала.

3)об'єктом дослідження виступає закрита економіка, тобто не

Враховується зовнішня торгівля.

Наголосимо ще раз на слідуючому: сукупний попит у замкненій економіці складається з двох компонентів - споживання C і інвестиції I, які створюються заощадженнями S, тобто S=I; визначальним є сукупний попит. Позначимо його як AD. Він репрезентує всю сукупність товарів, на придбання яких домогосподарства, підприємства і держава здійснюють свої витрати. Особливістю кейнсіанської моделі є й те, що в ній роз-

Різняються заплановані й фактичні витрати.

Заплановані витрати відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою або, навпаки, реалізованої над створеною в межах певного періоду. Перший варіант невідповідності може мати місце тоді, коли підприємства створили більше продукції, ніж здатні реалізувати, і тому змушені її частину перетворити на запаси. Другий варіант характерний для умов, коли відбувається реалізація не лише створеної у певний період продукції, а й тієї, що була в запасах.

Фактичні витрати тотожні отриманим доходам, або сукупному

Випуску. Останній позначатиметься як Y.

Невідповідність запланованих і фактичних витрат може бути записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадження

запасів або навпаки, їх вико-

ристання для збільшення про-

позиції на товарному ринку.

Зрозуміло, що коли UI0, то це означає, що підприємці зменшують пропозицію товарів(Y ). Коли ж UI0, то пропозиція збільшується (Y ).

Розгляд кейнсіанської моделі ми розпочинаємо з її спрощеного варіанта є рівність:

AD = C + I, де C - витрати споживання

домогосподарств.

I - інвестиційні витрати.

Щодо споживання приймається, що воно залежить від граничної схильності до споживання с та сукупних доходів Y.

зміна в споживанні приріст С С

MPC= ----------------- = ---------- = --- = с

зміна в доході приріст Y Y

Кейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильність до

Заощадження

зміна в заощадженні приріст S S

MPS=-------------------- = ---------- = --- = s

зміна в доході приріст Y Y

Сума MPC і MPS для будь-якої зміни в доході повинна завжди дорівнювати одиниці:

MPC + MPS = 1, адже приріст Y = приріст С + приріст S

Y = C + S

Приріст доходу може йти абПро наспоживання, або на заощадження.

В короткостроковій перспективі по мірі росту поточного доходу АРС (середня схильність до споживання) зменшується, АРS (середня схильність до заощадження) зростає, тобто з ростом доходу сімї відносно скорочується доля заощаджень. Але, в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізується, так як на величину споживчих видатків не тільки розмір поточного доходу сімї, але і розмір загального життєвого достатку, а також величини очікуваного і постійного доходу.

Фактори, визначаючі динаміку споживання і заощаджень:

· дохід домашніх господарств.

· багатство, накопичине в домашньому господарстві.

· рівень цін.

· еконмічне очікування.

· величина споживної заборгованості.

· рівень оподаткування.

Величини споживання і заощадження відносно стабільні при умові, що господарство не приймає спеціальних дій по їх зміні, в тому числі через систему оподаткування. Стабільність цих величин звязана з тим, що на рішення домашніх господарств споживати чи зберігати впливають відповідні традиції. До того ж фактори, не звязані з доходом, багатообразні і зміни в них нерідко взаємоврівноважуються.

Якщо споживчі видатки, як перший компонент сукупного попиту, відносно стабільні, то другий компонент – інвестиції, навпаки, мінливі.

Математично MPC - це числове значення (тангес)кута нахилу лінії споживання(дійсних витрат - AD) до осі абцис, а MPS - тангенс кута нахилу лінії заощадження

(яку легко побудувати на графіку, ви-

ходячи із різниці обсягу доходу і об-

сягу споживання).

Функція споживання має вигляд:

C=C0 + cY, де С0 - певний рівень спожи-

вання, який не залежить від рівня дохо-

дів і тяжіє до мінімального споживання.

с - гранична схильність до споживання.

що показує, яка частка з кожної одини-

ці додаткових доходів буде спрямована

на споживання.

Оскільки у моделі приймається, що

ставка процента є стала величина(дру-

Кейнсіанський хрест. Ге припущення моделі), то ф-ція інвестицій набуває вигляду: I=I

Модель у її спрщенному варіанті має такий вигляд:

Y=AD - загальна умова рівноваги (1)

AD=C+I - структура сукупних витрат (2)

C=C+cY - функція споживання (3)

I=I - функція інвестицій (4)

AD=C+I+cY - випливає із (2),(3),(4) (5)

Y=AD=C+I+cY - випливає із (1),(5) (6)

В економічній науці графічне зображення цієї моделі прийнято називати кейнсіанський хрест. Він являє собою поєднання на одному графіку двох ліній, одна з яких відображає ідеальний стан повної відповідності фактичних і запланованих витрат(Y=AD), а друга заплановані витрати. Лінія що проходить під кутом 450 до горизонтальної осі, фіксує відповідність фактичних і запланованих витрат. Графічно це саме так, бо кожна точка, розташована на ній, є рівновіддаленою від горизонтальної та вертикальної осей. Лінія ф-ції запланованих витрат(AD)має позитивний нахил до горизонтальної осі(вісь доходу), що цілком відповідає рівнянню(5), в якому сукупні витрати представлені як ф-ція доходів. Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схильністю до споживання с: чим схильність вища, тим нахил до горизонтальної осі більший. А у точці перетину ліній Y та AD досягається рівновага товарного ринку(Y=AD).

Як пояснити сам процес рівноваги, користуючись кейнсіанським хрестом? Якщо виробництво всіх підприємств країни знаходиться на рівні Y1, то заплановані витрати(споживання) є меншим, ніж виробництво. Підприємствам доводиться нагромаджувати запаси товарів. А маючи запаси нереалізованої продукції, вони змушені зменшувати виробництво, тобто відбувається рух від Y1 до Y0 . Якщо виробництво знаходиться на рівні Y, то заплановані витрати (споживання) перевищують фактичне виробництво. Підприємства мають можливість розпродувати запаси, а їхскорочення змушує нарощувати виробництво.

Рецесійний розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит 9сукупні видатки), щоб підвищити рівноважний ВНП до неінфляційного рівня повної заянятості.

Якщо фактичний рівноважний обєм випуску Y0 нижче потенційного Y (див. Мал.1), То це означає, що сукупний попит неефективний, тобто сукупні видатки недостатні для запезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага AD = AS досягнута. Недостача сукупного попиту надає депресивний вплив на економіку.

Щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, необхідно простимулювати сукупний попит і перемістити рівновагу з точки А в точку В. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу Y cкладає:

Величина

Рецесійного

Розриву

Величина мультиплікатора автономних видатків

Y = x

Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні видатки), щоб знизити рівноважние ВНП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y0 більший від потенційного ВНП, то це означає, що сукупні видатки є надлишкові. Надлишковість сукупного попиту викликає в економіці інфляційний бум: рівень цін зростає тому. Що фірми не можуть розширяти виробництво адекватно зростаючому сукупному попиту, так як всі ресурси вже заняті.

Подолання інфляційного розриву передбачає стримання сукупного попиту і переміщення рівноваги з точки А в точку В (повня зайнятість ресурсів). При цьому скорочення рівноважного сукупного попиту Y складає:

Величина мультиплікатора автономних видатків

Величина інфляційного розриву

Y = х

Парадокс бережливості. Взаємозвязок моделі AD-AS і Кейнсіанського хреста.

Парадокс бережливості – спроба суспільства більше зберігати обертається таким самим чи меншим обємом заощаджень. Якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то люба спроба домашніх господарств більше зберігати виявляється марною, в звязку зі значним спадом рівноважного ВНП, обумовленим ефектом мультиплікації.

Економіка стартує в точці А (див. Мал.3). В очікуванні спаду домашні господарства намагаються побільше заощаджувати: графік заощаджень переміщається від S до S, а інвестиційї залишаються на тому ж самому рівні І. В результаті споживчі витрати відносно знижуються, що викликає ефект мультиплікатора і спад сукупного доходу від Y0 до Y1. Так як сукупний доход Y знизився то і збереження в точці В виявляються тими ж, що і в точці А.

S

Якщо одночасно з ростом заощаджень від S до S зростуть і заплановані інвестиції від І до І, то рівноважний рівень випуску залишається рівним Y0 і спад виробництва не виникає. Навпаки, в структурі виробництва будуть переважати інвестиційні товари, що складає добрі умови для економічного росту, але може відносно обмежувати рівень поточного споживання населення. Виникає альтернатива вибору: або економічний ріст в майбутньому при відносному обмеженні поточного споживання, або відмова від обмежень в споживанні ціною погіршення умов довгострокового економічного росту.

Ріст заощаджень може піддати економіку антиінфляційному впливу в умовах, близьких до повної зайнятості ресурсів: спод споживання і послідуюче за ним скорочення сукупних видатків, зайнятості і випуску ( з ефектом мультиплікатора ) обмежують тиск інфляції попиту – сукупний попит понижується від AD що AD1, що супроводжується спадом виробництва від Y1 до Y2 і пониженням рівня цін від P1 до P2 (див. Мал.4).

Модель Кейнсіанського хреста не дозволяє ілюструвати процес зміни рівня цін Р, так як передбачає фіксовані ціни. Хрест Кейнса конкретизує модель AD-AS для цілей короткострокового макроекономічноо аналізу з жорсткими цінами і не може бути використаний для досліджень довгострокових наслідків макроекономічної політики, звязаних з ростом або пониженням рівня інфляції.

2 Мультиплікатор випуску за витратами. Базова модель Кейнса

Виходячи з останнього рівняння моделі(Y=C+I+cY), можна визначити залежність між запланованими витратами і випуском. Для цього зробимо найпростіші перетворення і розв'яжемо його відносно Y. Матимемо:

Y = C + I + cY Y – cY = C + I Y(1-c) = C + I

1 1

Y = ---- (Cr+Ir) де вираз --- називається

1-c 1-с мультиплікатором випуску над витратами.

Мультиплікатор показує, на скільки одиниць зросте випуск, якщо

Витрати збільшаться на одиницю. Власне формула мультиплікатора показує, що загальний випуск залежить від схильності до споживання: чим вона більша, тим більший і випуск(доход). Збільшення доходу, писав Кейнс, дорівнює приросту загальної суми інвестицій, помноженому на мультиплікатор.(Зміна національного доходу = мультиплікатор первісні зміни в інвестиціях або Y = m I).

Збільшення інвестицій, стверджує Кейнс, веде до зростання зайнятості, а тому й сукупного доходу. Суспільний попит зростає тим більше, чим більша частка доходу йде на споживання і чим менша на заощадження. А чим більший попит, тим більше економічне зростання.

3 Ускладнена модель Кейнса. Мультиплікатор державних податків

Ускладнимо модель, ввівши до неї державу спочатку в ролі збирача податків, а далі - в ролі економічного суб'єкта, що здійснює витрати на придбання товарів нарівні з домогосподарствами і підприємствами. Тобто врахуємо роль держави як провідника податково - бюджетної політики. Зрозуміло, що подібне доповнення було б неможливим для класичної моделі, яка грунтується виключно на ідеї саморегулювання економіки. Водночас воно є цілком прородним для кейнсіанської моделі, яка виходить з необхідності державного втручання для забезпечення загальної рівноваги. В ускладненому варіанті модель має вигляд:

Y=AD (1)

AD=C+I+G (2)

C=Cr+c(Y-T) - споживання залежить від розміру податків (3)

I=Ir (4)

G=Gr - стала величина рівняння (5)

Y=AD=Cr+c(Y-T)+Ir+Gr, де T - податки, які держава вилучає (6)

з доходів.

G - державні витрати.

Скористаємось останнім рівнянням моделі Y=Cr+c(Y-T)+Ir+Gr для визначення залежності між запланованими витратами (тепер вже з урахуванням витрат держави) і випуском. Для цього зробимо перетворення рівняння і продиференціюємо по T:

Y – cY = Cr– cT + Ir + Gr Y(1-c)=Cr – cT + Ir + Gr

dY c c

---- = - ----- = mY/T Вираз - --- є мультиплікатором

dT 1-c 1-c державних податків.

Він відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск на іншу(більшу)величину. Чому спостерігається ефект примноження(мультиплікації)? Зростання податків зменшує доход, що зменшує рівень споживання, а це, у свою чергу, зменшує доход, який знову зменшує споживання, і так далі.

Сукупний ефект від зростання податків дорівнює мультиплікаторові, помноженому на величину зміни податків:

Y = mY/T T.

Тепер уявімо державу в ролі суб'єкта, що витрачає доходи, тобто формує попит на ринку товарів. Як державні витрати впливають на випуск? Знову звернемося до рівняння сукупних доходів(випуску), подавши його у дещо зміненому вигляді:

Y = Cr+c(1-t)Y + Ir + G, де t - частка податків у сукупних доходах.

Рівняння цього виду дає змогу врахувати державну податкову політику(завдяки t) і зміни в державній політиці витрат.

Після диференціювання по G отримаємо:

dY 1

---- = -------- = mY/G Цей вираз є мультиплікатором

dG 1-c(1-t) державних витрат і відображає.

наскільки зміна державних ви-

Трат може змінити сукупні доходи(випуск). Загальний ефект від зміни витрат дорівнює мультиплікаторові, помноженому на величину зміни витрат (Y = mY/G G).

Економічний зміст цього явища такий: більш високий доход спричиняє більше споживання, а споживання, у свою чергу, збільщує доход.

Одним із елементів так званої кейнсіанської революції стало те, що Дж. М. Кейнс подав теорію у вигляді моделей, в яких зв'язки між величинами піддаються обчисленню і кількісній перевірці на підставі фактичних даних. У цьому сенсі кейнсіанство є практичноютеорією. Її практичність виявилась і в тому, що з моменту появи кейнсіанства традиційною стає професія економіста-радника уряду з питань економічної політики.


Реставрация паркета, шлифовка паркета Киев цена , паркет холл
  • Меню